Фотоальбом

Конференції та презентації

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Відкриття виставки «Слово, обірване у Биківні»

27 жовтня 2016 року, в річницю розстрілу письменника Майка Йогансена, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні». На 8 інформаційних банерах висвітлено долі 20 письменників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території колишньої спецділянки у Биківнянському лісі.

Детальніше »

Виставки

Презентація виставки "Слово, обірване у Биківні" у Книжковій палаті України ім. І. Федорова

25.07.2017

17 березня 2017 року у приміщенні Книжкової палати України ім. І. Федорова (просп. Юрія Гагаріна, 27) відбулася презентація фотодокументальної виставки "Слово, обірване у Биківні". Виставка створена спільними зусиллями Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", Українського незалежного видавництва «Смолоскип» і Книжкової палати України та розповідає про долі письменників — ¬¬ представників покоління "Розстріляного відродження", знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Яскраві й талановиті письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Володимир Ярошенко, Андрій Михайлюк, Микола Борисов, Вероніка Черняхівська, Іван Маловічко та інші, відгукуючись на  тенденції свого часу, творили дійсно актуальне мистецтво, а їхні здобутки могли претендувати на світове поціновування. Однак комуністична тоталітарна система бачила загрозу у розповсюдженні духу свободи та національної свідомості і розв’язала справжній терор проти української творчої інтелігенції, зокрема літераторів. Це й демонструють текстово-візуальні матеріали виставки. Банери розповідають про життєвий шлях письменників, які знайшли свій останній спочинок у Биківні, містять свідчення про їхню поведінку під час слідства, витяги з архівно-кримінальних справ і показують, в який спосіб комуністична тоталітарна система виокремлювала жертв і, пропускаючи крізь сито допитів і "очних ставок", змушувала їх визнавати інкриміновані радянськими спецслужбами абсурдні звинувачення.

Вибір персоналій для виставки не був випадковим. Ідея полягала в тому, щоб показати повний зріз знищеної когорти літераторів. Є серед них і ті, хто вже зажили слави, і ті, хто на час арешту робили у літературі лише перші кроки,  ті, хто були абсолютно аполітичними, хто стояли на відверто антирадянських позиціях і ті, які щиро віддавали свої сили справі встановлення та укріплення радянської влади.

Для створення фотодокументальних банерів використано матеріали з фондів Державного архіву друку Книжкової палати України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного архіву Харківської області, Музею видатних діячів української культури — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та приватних зібрань.