Фотоальбом

Конференції та презентації

Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».

3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Виставки

Презентація виставки "Слово, обірване у Биківні" у Книжковій палаті України ім. І. Федорова

25.07.2017

17 березня 2017 року у приміщенні Книжкової палати України ім. І. Федорова (просп. Юрія Гагаріна, 27) відбулася презентація фотодокументальної виставки "Слово, обірване у Биківні". Виставка створена спільними зусиллями Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", Українського незалежного видавництва «Смолоскип» і Книжкової палати України та розповідає про долі письменників — ¬¬ представників покоління "Розстріляного відродження", знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Яскраві й талановиті письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Володимир Ярошенко, Андрій Михайлюк, Микола Борисов, Вероніка Черняхівська, Іван Маловічко та інші, відгукуючись на  тенденції свого часу, творили дійсно актуальне мистецтво, а їхні здобутки могли претендувати на світове поціновування. Однак комуністична тоталітарна система бачила загрозу у розповсюдженні духу свободи та національної свідомості і розв’язала справжній терор проти української творчої інтелігенції, зокрема літераторів. Це й демонструють текстово-візуальні матеріали виставки. Банери розповідають про життєвий шлях письменників, які знайшли свій останній спочинок у Биківні, містять свідчення про їхню поведінку під час слідства, витяги з архівно-кримінальних справ і показують, в який спосіб комуністична тоталітарна система виокремлювала жертв і, пропускаючи крізь сито допитів і "очних ставок", змушувала їх визнавати інкриміновані радянськими спецслужбами абсурдні звинувачення.

Вибір персоналій для виставки не був випадковим. Ідея полягала в тому, щоб показати повний зріз знищеної когорти літераторів. Є серед них і ті, хто вже зажили слави, і ті, хто на час арешту робили у літературі лише перші кроки,  ті, хто були абсолютно аполітичними, хто стояли на відверто антирадянських позиціях і ті, які щиро віддавали свої сили справі встановлення та укріплення радянської влади.

Для створення фотодокументальних банерів використано матеріали з фондів Державного архіву друку Книжкової палати України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного архіву Харківської області, Музею видатних діячів української культури — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та приватних зібрань.