Фотоальбом

Конференції та презентації

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Відкриття виставки «Слово, обірване у Биківні»

27 жовтня 2016 року, в річницю розстрілу письменника Майка Йогансена, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні». На 8 інформаційних банерах висвітлено долі 20 письменників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території колишньої спецділянки у Биківнянському лісі.

Детальніше »

Новини

До 80-річчя із початку проведення «латиської операції» НКВС

05.12.2017

До 80-річчя із початку проведення «латиської операції» НКВС

Однією зі «спецоперацій» НКВС СРСР проти представників національних меншин була так звана «латиська». Вона розпочалась шифротелеграмою М. Єжова за № 49990 від 30 листопада 1937 р., у якій зазначалось, що з метою ліквідації роботи латиської розвідки та розгрому націоналістичної, антирадянської діяльності латишів на території СРСР з 3 грудня 1937 р. одночасно в усіх республіках, краях та областях «провести арешти латишів, підозрюваних у шпигунстві, диверсії, антирадянській націоналістичній роботі».

Арешту підлягали латиші, які знаходились на оперативному обліку, політемігранти з Латвії, що прибули до СРСР після 1920 р., перебіжчики з Латвії, керівники, члени правління та штатні співробітники місцевих філій товариства «Прометей» та латиських клубів, керівники та члени бюро місцевих відділень Товариства латиських стрільців при  Товаристві сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву («ОСОВИАХИМ»), колишні керівники та члени правлінь колишніх акціонерних товариств «Продукт» та «Лісопродукт», латиські піддані, а також латиші, що прибули з Латвії як  туристи та залишились у СРСР.

Також передбачувалось, що оформлення та розгляд справ необхідно проводити у порядку пункту 6 оперативного наказу № 00485, згідно з яким вироки щодо осіб за т.зв. «першою категорією» (розстріл) слід виконувати негайно.

В Україні  у перебігу «Великого терору» 1937 – 1938 рр., за неповними даними з 2 червня 1937 – 15 січня 1938 р., кількість заарештованих за «латиське шпигунство і контрреволюцію» склала 1743 особи.