Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Новини

Нова виставка Заповідника

29.12.2017

Нова виставка Заповідника

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» завершив 2017 рік підготовкою фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір».

Українським інтелектуалам завжди належала провідна роль в обороні національної ідентичності, осмисленні реального стану України в часи глобальних соціокультурних змін, «вписуванні» українців як спільноти в світовий контекст. Цілком логічно, що більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною «правильною» біографією. Адже «героями часу» проголошувались не представники інтелектуальної, мистецької чи духовної еліти, а войовничий пролетаріат, передовики виробництва, учасники стаханівського руху. У середовищі інтелігенції радянська влада здійснює розкладову роботу, залякуючи або вербуючи її представників, упроваджуючи секретних співробітників НКВС та платних провокаторів, застосовуючи різні репресивні методи. У період Великого терору було знищено велику кількість письменників, наукові осередки, художні школи, а в такий спосіб загальмовано й культурний розвиток країни.

Метою виставки є розкриття механізмів репресій проти представників творчих та інтелектуальних кіл українського суспільства через призму доль їх представників, розстріляних у Києві у 1937-1938 рр.

На 8 планшетах розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу відомих письменників, художників, акторів, режисерів, військових, науковців і музейників. Також подається стисла інформація про стан розвитку української культури у зазначений період та втрати, яких зазнала кожна із представлених галузей.

У виставці використані матеріали з архівно-кримінальний справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи.