Фотоальбом

Конференції та презентації

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Відкриття виставки «Слово, обірване у Биківні»

27 жовтня 2016 року, в річницю розстрілу письменника Майка Йогансена, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні». На 8 інформаційних банерах висвітлено долі 20 письменників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території колишньої спецділянки у Биківнянському лісі.

Детальніше »

Новини

Лекція для учителів української мови та літератури м. Борисполя

22.03.2018

Лекція для учителів української мови та літератури м. Борисполя

21 березня 2018 р. заступник генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» з наукової роботи Тетяна Шептицька прочитала лекцію для учасників Міського семінару-практикуму учителів української мови та літератури м. Борисполя.

Лекція присвячувалась письменникам покоління «Розстріляного відродження», знищеним НКВС у 19370-1940 рр. у Києві та похованим на території колишньої спецдялінки у Биківнянському лісі. Тетяна Шептицька не лише охарактеризувала цей період в українському письменстві загалом, визначивши його основні риси та здобутки, ідеї, що артикулювались й реалізовувались у творчості, а й підкреслила внесок кожного митця у літературно-мистецький процес 1920-х – 1930-х рр.

 Масові політичні репресії проти української інтелігенції розглядались у контексті цілеспрямованої політики радянської влади щодо упокорення місцевого населення. Проголошена політика ліквідації «куркульства як класу» (1929), перші масові арешти і розстріли представників української еліти (1929-1934), Голодомор 1932-1933 рр., введення до Кримінального кодексу УРСР поняття «контреволюції» (1934), уніфікація й стандартизація культурного життя, проголошення єдино правильного методу соцреалізму в мистецтві, закриття різних часописів, (само)ліквідація літературних об’єднань, зрештою, масові розстріли представників усіх прошарків суспільства – усе це засвідчило наполегливе обмеження культурних, національних, соціальних прав громадян і знищення залишків української самостійності.

Учителі-філологи, присутні на семінарі, ознайомились не лише із зразками творчості репресованих письменників, а довідались про обставини їх арештів, поведінку під час слідства, звинувачення, що висувались митцям, методи роботи радянських спецслужб, вибивання зізнань і способи фальсифікації справ у цей період. Дізнались вони також і про останнє місце спочинку багатьох представників «Розстріляного відродження» (М. Йогансена, В. Дурдуківського, І. Маловічка, М. Мороза, Ю. Вухналя, Я. Водяного, В. Черняхівської, Я. Савченка, М. Биковця, М. Булатовича, М. Борисова, А. Абчука)  на території Заповідника.

Тетяна Шептицька запросила учасників семінару учителів української мови та літератури відвідати  відкриття виставки «Слово, обірване у Биківні» та приїхати на екскурсію в Заповідник.