Фотоальбом

Конференції та презентації

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Відкриття виставки «Слово, обірване у Биківні»

27 жовтня 2016 року, в річницю розстрілу письменника Майка Йогансена, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні». На 8 інформаційних банерах висвітлено долі 20 письменників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території колишньої спецділянки у Биківнянському лісі.

Детальніше »

Новини

Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

26.04.2018

Відкриття виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

25 квітня 2018 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулося відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями Заповідника.

На 8 стендах подана стисла інформація про стан розвитку української культури у 30-х роках ХХ століття та втрати, яких вона зазнала. Також розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. У виставці використані матеріали з архівно-кримінальний справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із  долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників - Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в’язницях НКВС у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

У вступній промові Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський ознайомив присутніх із концепцією виставки, яка, за його словами, є логічним продовженням попередніх проектів, створених колективом Заповідника. Він підкреслив провідну роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичності в часи глобальних соціокультурних змін і зауважив, що цілком логічно, що більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною «правильною» біографією. Також Богдан Біляшівський висловив подяку усім установам, які сприяли роботі над створенням виставки, зокрема Галузевому державному архіву Служби безпеки України, Центральному державному архіву громадських об’єднань України, Центральному державному кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, Книжковій палаті України ім. Івана Федорова та ін.

Заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Анатолій Хромов підкреслив значення цієї виставки для справи повернення пам'яті про жертв тоталітарного режиму і важливість вивчення та оприлюднення архівних документів.

У своєму виступі доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського Валентина Піскун звернула увагу на важливість виявлення закономірностей, способів і методів Великого терору в Україні.

Заступник генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» з наукової роботи Тетяна Шептицька підкреслила, що за великими цифрами жертв, якими оперує статистика, стоять конкретні люди. І одне із завдань Заповідника полягає в тому, щоб повернути їхні імена до людської пам’яті.

Старший науковий співробітник Заповідника Тамара Бойко розповіла про долю художників Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра.

Також перед присутніми виступила Наталя Миронівська-Пучко,  онучка репресованого та похованого у Биківні Івана Степановича Миронівського – грунтознавця, вченого,  про якого також розповідається  на одному із стендів виставки. 

Після закінчення офіційної частини відбулося урочисте покладання квітів до братських могил на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937-1941 років.