Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

23.06.2018

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Виступаючи на пленарному засіданні, директор Інституту історії України НАН України, академік Валерій Смолій зазначив: «Тема конференції присвячена масовим арештам, убивствам, засланням, що здійснювались радянською владою у 1937-1938 роках. Хоча сам термін «Великий терор» до певної міри умовний, але він став уже своєрідним маркером тієї кривавої епохи».  Валерій Смолій проаналізував, які ідеологічні конструкти існували в радянській  історіографії, на кого покладалась відповідальність за репресії, як змінювались суспільні уявлення про цей період. Також він окреслив перспективні напрямки наукових досліджень періоду Великого терору. Зокрема, порадив науковцям приділити більшу увагу дослідженням історії повсякдення 1930-х років, впливу Великого терору на економіку СРСР, вплив репресій на розвиток суспільних процесів.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович зауважив, що цього року роковини Великого терору відбуваються в країні, що проходить декомунізацію. Але декомунізація не лише позбавлення символів минулого, а переосмислення комуністичного режиму, проведення просвітницької роботи. На його переконання, зростання наукових публікацій  пов’язане з відкриттям архівів, завдяки чому з’явилась можливість  говорити не лише про жертв терору, а й про катів.

Заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька присвятила свій виступ поезії Великого терору – корпусу віршованих текстів, покликаних легітимізувати дії влади щодо т.зв. «ворогів народу». Вона проаналізувала ідеологічне підґрунтя, на якому виникла  подібна література, а також закладені в ній міфологеми. Окрему увагу Тетяна Шептицька приділила трансформації образу ворога в поезії 1920-х – 1930-х років та характеристикам, якими змальовували жертв терору.

Вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін на підставі справи-формуляру дослідив, як генеральний прокурор УРСР Григорій Железногорський став об’єктом оперативної розробки УДБ НКВС. Також він детально розповів про предмет звинувачень Г. Железногорського та формування його архівно-кримінальної справи.

Науковий співробітник Заповідника Микола Бривко у своїй доповіді показав, як на сторінках освітянської друкованої преси подавалась інформація про «боротьбу з ворогами народу».