Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Новини

День пам'яті жертв Катині у Биківні

15.04.2019

День пам'яті жертв Катині у Биківні

13 квітня 2019 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулося урочисте вшанування жертв Катинського розстрілу. В заході взяли участь польські дипломати на чолі з Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Цихоцьким, посли Литви, Угорщини, Словаччини, Естонії, Саудівської Аравії, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький, представники дипкорпусу, а також небайдужі кияни і представники польської громади міста.

День пам’яті жертв Катинського злочину традиційно відзначають 13 квітня. Саме в цей день у 1943 році вперше була оприлюднена інформація про масові поховання польських офіцерів, які після вступу військ СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 року опинилися в радянському полоні. 5 березня 1940 року за наказом очільника НКВС Л. Берії і підписаним Й. Сталіним було ухвалено рішення про їх розстріл. Крім офіцерів Польського війська, також були знищені представники інтелігенції, службовці і навіть пересічні громадяни: вчителі, студенти, селяни...  Майже 3500 громадян Другої Речі Посполитої з так званого «українського Катинського списку» спочивають у Биківнянському лісі. Це не лише етнічні поляки. Серед жертв чимало українців, євреїв, німців, росіян, татар...

Посол Республіки Польща в Києві Бартош Ціхоцький у своїй промові зазначив: «Ці місця масових вбивств поляків, українців та представників інших національностей стали величезною травмою для польської нації. Чоловіки, батьки, брати були брутально вбиті, без суду і слідства, лише тому, що служили у польській армії». Бартош Цихоцький підкреслив, що пам’ять про жертви – це обов’язок. Натомість, російська сторона досі навіть ставить цей злочин під сумнів: «Злочин, за який не відповіли, буде повторюватися, і він уже повторюється. Українці втрачають життя за те, що вони є українцями, грузини – за те, що вони є грузинами, оживає агресивна неоімперська Росія, яка не відповіла за свої злочини, зокрема, проти поляків».

Урочисте покладання квітів та запалення лампадок супроводжувалось молитвою, поминальним дзвоном та хвилиною мовчання. Після закінчення офіційної частини присутні не спішили розходитися. Люди несли квіти до братських могил на польській і українській частинах меморіалу, численні телеканали брали інтерв'ю у співробітників Заповідника і активістів з полонійних організацій, лунали польські пісні у виконанні польського аматорського хору «Червоні маки». Слова «Вічна пам'ять» ставали дійсністю.