Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Новини

ХIХ Міжнародний Катинський мотопробіг у Биківні

19.08.2019

ХIХ Міжнародний Катинський мотопробіг у Биківні

16 серпня 2019 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулося вшанування пам’яті похованих у Биківнянському лісі поляків та інших жертв комуністичного режиму. Учасниками заходу цьогоріч стали представники громадської організації «Rajd Katyński» («Катинський мотопробіг»), що презентують різні міста Польщі, а також польських культурно-просвітницьких товариств у Києві та Україні.

Маршрут Катинського мотопробігу щороку трохи змінюється, але його учасники завжди відвідують місця, пов’язані із Катинською трагедією, історією Польщі, зокрема, з трагічними подіями 1939-1941 рр. – ув’язненням і розстрілами польських військовополонених й інших громадян, що були здійснені органами НКВС після анексії частини території Польщі Радянським Союзом.

За традицією, захід розпочався із поминальної меси за загиблими, яку відправив капелан цього мотопробігу, отець  Марек Кедрович. Серед іншого, він зазначив, що трагічна смерть кожного із похованих у Биківнянських могилах має сенс для усіх, хто живе нині, бо це – своєрідний шлях до правди, до усвідомлення того, що таке народ сила духу й сила моралі. Окремо він згадав жертв Катині як ще одного злочину сталінізму, що відлунює у серцях кожного із поляків.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський розповів присутнім про події Великого терору та злочини, які здійснювали співробітники НКВС у Києві та в Україні. Він також ознайомив учасників заходу з історією спецділянки у Биківнянському лісі та озвучив орієнтовну кількість  жертв політичних репресій, похованих Биківнянських могилах, підкресливши таким чином спільність і святість цього місця для багатьох народів Європи. Богдан Біляшівський нагадав присутнім про важливість збереження пам’яті про події минулого загалом і про долі закатованих зокрема. Він підкреслив, що у багатьох закатованих не залишилося родичів, тих, хто може відвідати і пом’янути, тож цей обов’язок і відповідальність лягають на нас, сучасників.

Радник Посольства Республіки Польща в Україні Яцек Гоцловський назвав візит до Биківні – проявом патріотизму. Для нього, бути в Биківнянському лісі означає не лише вшановувати пам'ять закатованих, а в тому числі говорити про політику радянської Москви, спрямовану на нищення опозиції чи вільнодумства, й політику сучасної Росії, спрямовану на приховування правди про злочини сталінізму.

З короткою промовою виступила також Катажина Врублєвська, командир Рейду Катинського. Присутні також поклали квіти до братських могил на українській та польській частині Міжнародного меморіалу жертв політичних репресій 1937-1941 рр.