Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Новини

Науковці Заповідника – учасники конференції «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації»

15.11.2019

Науковці Заповідника – учасники конференції «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації»

12 листопада 2019 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась міжнародна наукова конференція «Архіви комуністичних спецслужб: формування, використання, інтерпретації», в якій активну участь взяли наукові співробітники Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Учасники конференції обговорювали питання, пов’язані з архівними документами НКВС і КДБ, ділилися результатами власних пошуків, а також ознайомились з історією і сучасним станом у питанні доступу до архівів спецслужб не тільки в Україні, але також у Росії, Молдові та Грузії.

Відкрив конференцію декан історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Іван Патриляк, який у вступній промові наголосив на важливості і актуальності подібних заходів, а також підкреслив сучасні тренди в підходах до інтерпретації архівних документів. Зокрема він відзначив, що дослідників, крім нових відомостей про жертв системи, дедалі більше цікавить сам механізм здійснення репресій. І в цьому їм суттєву допомогу надають архівні свідчення про виконавців, тобто працівників НКВС та КДБ. Так само з вітальним словом виступив директор Інституту історії НАН України, доктор історичних наук, академік НАН України, головний редактор «Українського історичного журналу» Валерій Смолій. Він зробив огляд стану розробки проблематики конференції та окреслив можливі шляхи подальших досліджень періоду Великого терору.

Відомий історик, заступник голови Ради науково-інформаційного і просвітницького центру товариства «Меморіал» (м. Москва, Російська Федерація) Нікіта Петров ознайомив з результатами свого дослідження, як і чому знищувалися архіви КГБ. Про те, що збереглось в архівах Грузії та Молдови, доповіли доктор історичних наук Ігор Кашу (м. Кишинів, Молдова) та голова правління дослідницької лабораторії «SovLab» Іраклій Хвадагіані (Грузія). Процес створення Архіву Українського інституту національної пам’яті та нові виклики, які він перед собою ставить, проаналізував директор Галузевого державного архіву УІНП Ігор Кулик.

Друга секція конференції була присвячена особовій інформації про співробітників держбезпеки у документах радянських спецслужб. За темою виступили Вадим Золотарьов (Харків), Світлана Лясковська (доктор історичних наук, професор Національної академії СБ України), Роман Подкур (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України). Історії XX століття крізь призму документів комуністичних спецслужб була присвячена третя секція. Прозвучали доповіді професора, доктора історичних наук Руслани Давидюк, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала , кандидата історичних наук Олега Бажана, директора Галузевого державного архіву СБ України Андрія Когута.

Приємно відзначити активну участь у заході науковців Заповідника – одразу три доповідача презентували результати своїх досліджень. Темою виступу заступника генерального директора з наукової роботи Тетяни Шептицької була «Українські гумор і сатира у часи сталінського терору (за матеріалами архівно-кримінальних справ Юрія Вухналя, Василя Чечвянського, Юхима Ґедзя). Вона дала загальну характеристику стану гумористичного і сатиричного напрямку в українській літературі 30-х років ХХ століття, після чого зосередилась на аналізі архівно-кримінальних справ зазначених українських письменників-гумористів з точки зору як розширення уявлення про їх особистості, так і стосовно методів ведення слідства і тяжких наслідків для вітчизняної літератури в цілому.

Начальник науково-дослідного відділу охорони пам’яток культурної спадщини, археології та архівів Олена Полідович ознайомила учасників із тезами свого дослідження на тему «Обвинувачення театральних діячів, розстріляних у Києві під час Великого терору 1937–1938 рр.» Олена Полідович представила результати опрацювання архівно-кримінальних справ акторів, режисерів і директорів театрів, похованих уБиківнянському лісі, і виокремила основні групи репресованих театральних діячів.

Науковий співробітник Микола Бривко виступив з доповіддю про політичні репресії 1920–1930-х рр. у місті Сніжне Донецької області, запропонувавши аналіз розгортання репресій, їхніх наслідків для розвитку вугільної промисловості та змін у демографічній структурі Донбасу.