Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Новини

80-ті роковини початку Катинського розстрілу

05.03.2020

80-ті роковини початку Катинського розстрілу

5 березня 2020 року виповнилось 80 років т.зв. Катинському розстрілу – одному із злочинів, здійснених владою СРСР у часи Другої світової війни. Правда про Катинську трагедія замовчувалась десятиліттями, а пошуки імен жертв радянського терору тривають і досі.

17 вересня 1939 року радянські війська після підписання сумнозвісного «пакту Молотова-Ріббентропа» (підписаний 23 серпня 1939 р.) почали окупацію частини території тогочасної Польщі. Унаслідок цих подій у полон потрапили тисячі польських військових, а чимало мирних громадян Польської держави різних професій і національностей були заарештовані.

За рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року розпочались масові страти військовополонених, що перебували у різних концтаборах на території УРСР і РСФСР. Розстрілу підлягали понад 22 000 польських офіцерів, захоплених Червоною армією в результаті змови Й. Сталіна з А. Гітлером щодо спільного загарбання Польської держави. Частину захоплених у Західній Україні та Західній Білорусі полонених поляків таємно вивезли до в’язниць Харкова, Києва та Херсона, де їх розстріляли «за полегшеною процедурою», практично без суду та слідства співробітники НКВС. Страти польських громадян тривали упродовж з квітня до середини травня 1940 року. Після розстрілів у Москву відправили телеграму: «Операция по разгрузке лагерей закончена».

У Биківні також спочивають останки жертв із так званого «українського катинського списку». Вшанування їх пам’яті на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбувається щорічно за участю делегацій різного представницького рівня.