Фотоальбом

Конференції та презентації

Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».

3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Новини

Виставка Заповідника «Биківня в документах і пам’яті» відкрилася на Контрактовій площі в Києві

04.11.2022

Виставка Заповідника «Биківня в документах і пам’яті» відкрилася на Контрактовій площі  в Києві

Ця виставка – новий проєкт Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», підготовлений до 85-х роковин Великого терору, що припадають на 2022–2023 рр.

Відсьогодні експозиція вільно доступна для перегляду киянами і гостями столиці протягом місяця.

Нова виставка Заповідника показує Биківнянську трагедію в контексті масових політичних репресій радянського періоду через оприлюднення архівних, раніше засекречених матеріалів, документів НКВС, фотографій, друкованих матеріалів; інформує громадськість з її масштабами і персональним виміром.

На 20 банерах розкривають основні теми виставки: розгортання Великого терору в Україні через проведення так званих масових (зокрема, інаціональних) операцій; оприлюднення документальних свідчень щодо репресивних практик часівсталінізму; показісторії «спецділянки» НКВС у Биківнянському лісі та довгий шлях із розкриття правди про неї; збереження пам’яті про Биківню у сучасний період і перетворення Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму1937–1941 рр., розташованого на території НІМЗ «Биківнянські могили», на загальноукраїнське і міжнародне  місце паломництва і вшанування.

Окремим блоком представлено 20 історій людей з  Биківнянського мартиролога. Історії вибрані не випадково, вони презентують розмаїтий соціальний, професійний, віковий зріз жертв Великого терору, підкреслюючи, що для радянської влади мотиви нищення українців були не принциповими. Громадян розстрілювали у київських в’язницях НКВС переважно за сфальсифікованими справами, використовуючи щонайменші деталі біографії: від місця народження до кола спілкування. Серед постатей, про яких розповідає виставка  – Митрополит УАПЦ Василь Липківський, художник Михайло Бойчук, кравчиня Марія Баглій-Іваненко,   актор Степан Шагайда, письменник Майк Йогансен, селянин Федір Лазарчик-Буряк, педагог Володимир Дурдуківський та інші.

4 листопада 2022 року на брифінгу для ЗМІ з  нагоди початку експонування виставки заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька наголосила на тому, що аналіз механізмів і практик радянського тоталітаризму, викриття методів нищення, маніпуляції, брехні, які застосовувала влада СРСР щодо своїх громадян, є особливо  актуальним у період сучасної російсько-української війни. Адже, на її думку, країна-агресор не лише актуалізує у суспільному просторі радянські міфи й спереотипи, а й використовує ті самі давні геноцидні практики. Тетяна Шептицька зазначила, що виставки “Биківня в документах і пам’яті” покликана детально розповісти про Биківнянську трагедію в розрізі унікальних архівних документів і людських історій, допомагаючи сформувати в суспільстві об’єктивну картину комуністичного минулого і водночас підкреслити важливість збереження демократичних інституцій і дотримання прав людини.

Вона також розповіла, що основним концептом виставки, довкола якого структурувався матеріал,  є пам’ять, що актуалізується на різних рівнях – від родинного до державного.

Перший заступник Голови Державної архівної служби України Тетяна Ємельянова підкреслила подібність злочинів, які вчиняє зараз російська армія, з трагедіями комуністичного минулого, зокрема Биківні. Проте вона зауважила, що ні в роки масових репресій,  ні зараз приховати правду не є можливим, як би це не намагалися зробити виконавці терору. Частково сліди злочинів минулого зберігаються в архівах, відтак, за словами  Тетяни Ємельянової, для Державної архівної служби України є дуже важливо, аби українське  суспільство  знало про трагічні сторінки історії, бачило ці документи. Вона висловила сподівання, що виставку зможе побачити якомога більше людей, особливо киян, щоб вони не лише знали, розуміли, а й  передавали пам’ять про Биківнянську трагедію нащадкам.

 Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак звернув увагу на те, що дата відкриття виставки була обрана не випадково: кінець жовтня – початок листопада ознаменований масовим розстрілом цвіту української інтелігенції в Сандармосі. На його думку, ці розстріли стали прямим наслідком більшовицького перевороту,  сумні роковини якого теж припадають на початок листопада і який сформував ту антилюдяну систему, з нащадками якої зараз воюють українці. “Україна сьогодні веде війну з рашизмом. Але не треба забувати, що витоки рашизму саме в комуністичному тоталітарному режимі,  в тих практиках, які були тоді започатковані. Переглядаючи ці стенди,  порівнюючи з новинами з деокупованих територій, кожен може переконатися у подібності методів і підходів і тодішніх злочинців, і теперішніх”, – сказав Володимир Тиліщак.

Директор Державного історичного архіву України Ярослав Файзулін зазначив, що топонім Биківня став одним із символів Великого терору 1937–1938 років, хоча поховання тіл репресованих на території Биківнянського лісу тривало до 1941 року. Він підкреслив різнотематичність і багатоплановість виставки, закцентувавши на тому, що проєкт розповідає не лише про виконавців і місця розстрілів, а й про те, як поверталася пам’ять про Биківню.

 Заповідник щиро дякує Українському інституту національної пам’яті за сприяння в експонуванні виставки. Виставку можна переглянути на  Контрактовій площі в Києві (конструкції УІНП у сквері між виходом з метро на вулиці Спаській та пам’ятником Григорію Сковороді).