Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Новини
Нова онлайн-лекція спільного проєкту «Пам'ять заради життя»
24.02.2021
2 березня 2021 року у рамках спільного проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» та «Публічних бібліотек Солом’янки» відбудеться наступна лекція на тему «Биківнянський мартиролог: імена, викреслені з афіш». У своїй розповіді про долю тих, чиє життя належало театру і обірвалось у 1937 - 1938 роках за злочинним присудом влади, лекторка розкриє особливості роботи з архівними документами і представить власні рефлексії щодо процесів радянізації українського суспільства та їхніх наслідки.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Костянтин Кржемінський
15.02.2021
Костянтин Іполитович Кржемінський – художник, реставратор, етнограф, педагог – розділив трагічну долю багатьох представників національного культурного ренесансу 1920-1930-х років, які увійшли в українську історію як покоління Розстріляного відродження. Проте широкому загалу ім’я цього майстра пензля майже невідоме. Так само українське суспільство слабо обізнане і про діяльність Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи, до становлення й розвитку якої був причетний Костянтин Кржемінський.
Співпраця Заповідника із родичами репресованих триває...
11.02.2021
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» глибоко вдячний сім’ям репресованих за співпрацю та увагу до нашої установи. Щиро дякуємо тим, хто відгукнувся на наше прохання поділитися фотографіями рідних – жертв масових політичних репресій 1937-1941 років, розстріляних у Києві та похованих на території колишньої спецділянки НКВС УРСР у Биківнянському лісі.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Віктор Врублевський
05.02.2021
Сучасна людина при слові «шпигун» миттєво згадує кадри кінофільмів чи літературні образи й переважно уявляє собі протистояння розвідок або полювання за якимись секретами. У тоталітарній державі шпигуноманія стає наріжним каменем її офіційної політики. Викриття міфічних шпигунів у купі з пошуком «ворогів народу», нетерпимістю до іншої думки, псевдоколективізмом і страхом перед владою не лише формують у суспільстві важкий психологічний клімат, а ставлять під загрозу життя кожного громадянина, якого репресивні спецслужби ладні запідозрити у будь-яких провинах. У СРСР шпигуноманія набула величезних розмірів, адже правляча еліта вважала, що країна оточена ворогами-капіталістами. Відтак, чимало мирних громадян потрапили під прес НКВС і втратили життя через вигадані звинувачення у шпигунстві. До цієї категорії потрапив директор неповної середньої російської школи міста Чорнобиль, учитель математики Віктор Едуардович Врублевський, якого співробітники НКВС звинуватили у розвідувальній діяльності на користь Польщі.
«Пам'ять заради життя»: новий онлайн-проєкт Заповідника стартував
03.02.2021
2 лютого 2021 року стартував новий проєкт Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», що реалізується у партнерстві з Публічними бібліотеками Солом’янки (м. Київ). Раз на місяць усі охочі зможуть долучитися до прослуховування онлайн-лекцій співробітників Заповідника, які розповідатимуть про видатних українських діячів, похованих на території колишньої спецділянки НКВС у Биківнянському лісі.
Екскурсія для колективу Архіву національної пам’яті
01.02.2021
29 січня 2021 року до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» завітала команда Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті на чолі з його директором – істориком і архівістом Ігорем Куликом. Заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька та науковий співробітник Микола Бривко провели для гостей оглядову екскурсію територією.
«Пам'ять заради життя»: онлайн-проєкт
30.01.2021
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та Публічні бібліотеки Солом’янки започатковують у 2021 році та анонсують спільний онлайн-проєкт «Пам'ять заради життя». Невеличкий цикл лекцій буде присвячений неординарним особистостям, відомим і малознаним діячам української культури, які знайшли свій останній спочинок у Биківнянському лісі. У рамках цього проєкту організатори запрошують усіх охочих долучитися 2 лютого 2021 року до першої онлайн-лекції «Слово, обірване у Биківні». Лекторка: Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника, кандидат філологічних наук, авторка 5 монографій (з них 4 – у співавторстві).
Сторінками Биківнянського мартиролога: Аврам Сосенберг
25.01.2021
Трапляється так, що за дуже коротке життя людина встигає спробувати себе у різних професіях і відвідати чимало цікавих місцин. До 26 років Аврам Сосенберг попрацював і риболовом, і секретарем, і робітником заводу, став студентом київської юридичної школи, зацікавився есперанто (штучною мовою, створеною для кращого порозуміння між різними народами). Проте пошуки свого шляху, властиві молодим людям, викликали підозри в радянських спецслужб і призвели чоловіка до розстрільного вироку.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Василевський
15.01.2021
У 1937-1938 роках фактично жоден із громадян тодішнього СРСР не почувався у цілковитій безпеці. Щодня у пресі з’являлись повідомлення про т.зв. «ворогів народу», відбувалися збори трудових колективів на підтримку репресивних заходів, підприємствами і установами котилася хвиля звільнень можливих і потенційних «антирадянських елементів». Чорні воронки снували нічними вулицями міст і сіл, доправляючи у тюрми НКВС абсолютно різних людей – учителів, домогосподарок, чоботарів, акторів, залізничників, науковців тощо. Проте й перебування на відпочинку не гарантувало нікому спокою та затишку. Мовознавця Степана Василевського співробітники НКВС заарештували у вересні в сонячному Криму на базі «Буюрнус» (колишній маєток графів Стенбок-Ферморів, а за радянських часів – «Будинок відпочинку вчених»).
«Імена, викреслені з афіш». Нова виставка Заповідника
30.12.2020
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» звершив непростий 2020 рік підготовкою фотодокументальної виставки «Імена, викреслені з афіш», присвяченої репресованим діячам українського театрального мистецтва.