Фотоальбом
Конференції та презентації
Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»
24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».
Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».
3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Новини
Сторінками Биківнянського мартиролога: Охрім Диптан
15.08.2023
Незважаючи на те, що кріпацтво було скасоване ще за часів Російської імперії у 1861 році, Радянський союз його «потайки» відновив. Держава ставила за мету знищення середняцьких і заможних господарств, заганяючи селянство у колгоспи, займалася грабуванням, відбираючи приватну власність: худобу, землі (подекуди залишаючи мале присадибне господарство, яке селяни мали обробляти у вільний від роботи час), зерно (лишали крихти для посіву) та різну продукцію. У липні 1930-го замість грошової оплати праці запровадили трудодні, які нараховувались залежно від складності праці (від 0,5 до 4,5) і застосовувались навіть до дітей віком від 12 років. У подальшому трудодні міняли на харчі. Наприклад, цукор, злаки, тобто на те, що самі ж вирощували. У разі перевищення плану із збору врожаю, різниця ділилася між селянами пропорційно їх трудодням, а якщо план не виконувався – застосовувались санкції.
Триває співпраця Заповідника з проектом «Вечори історії з Гончарівкою»
10.08.2023
У 2023 році налагодилася тісна співпраця Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» з новим проєктом Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара – «Вечори історії з Гончарівкою», спрямованим на об’єктивне вивчення українського минулого.
Портрети Биківні: Іван Маловічко
07.08.2023
На Ютуб-каналі НМІЗ «Биківнянські могили» з’явився новий відеоролик проєкту «Портрети Биківні», присвячений репресованому українському письменнику й журналісту Івану Маловічку.
До Міжнародного дня пам’яті жертв Великого терору 1937–1938 рр.
05.08.2023
5 серпня 1937 року – день офіційного початку Великого терору. Саме ця дата зафіксована у документі, який вважається одним із ключів до розуміння природи масових репресій сталінської доби, – оперативному наказі НКВС СРСР № 00447 від 30 липня 1937 р.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Микола Сімашкевич
01.08.2023
Період Української революції 1917–1921 рр. містив у собі багато викликів. Згадуючи про боротьбу, яка точилась тоді між російським й українським учительством, літературознавець Володимир Білецький виокремлював постать делегованого до Центральної Ради від київських учителів Миколи Сімашкевича, який виявився «якнайактивнішим борцем за українську школу», доказуючи усім «очевидні правди в українськім рухові на Україні».
Онлайн-лекція «Биківня в документах і пам’яті»
27.07.2023
26 липня 2023 року відбулась лекція «Биківня в документах і памяті». Організатори заходу – НІМЗ «Биківнянські могили» і КЗК «Музей пропаганди» ХОР – приурочили його до часу експонування однойменної фотодокументальної виставки у м. Шепетівка.
Презентаційний день виставки «Биківня в документах і пам’яті»
20.07.2023
У «Музеї пропаганди» (м. Шепетівка) у співпраці з НІМЗ «Биківнянські могили» відбулося відкриття виставки «Биківня в документах і пам’яті». Презентуючи проєкт, директорка Музею Валентина Бражук, зазначила, що метою виставки є показ Биківнянської трагедії в контексті масових політичних репресій радянського періоду через оприлюднення архівних, раніше засекречених матеріалів, документів НКВС, фотографій, друкованих матеріалів, а також запросила всіх охочих детальніше ознайомитися з фактами найкривавішого періоду в історії.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Микола Малюга
20.07.2023
Творцями українського літературного процесу є не лише письменники свого покоління, а також і літературні критики, редактори, видавці та книгознавці. Проте їхні імена зазвичай не надто відомі широкому загалу, особливо, коли від появи знакових текстів чи різноманітних мистецьких організацій або наукових інституцій читача відділяє майже сто років. Літератор, редактор, бібліотекар Микола Максимович Малюга належить власне до таких практично забутих імен, які ще й через свій юний вік заледве встигли залишити вагомий слід в українському письменстві. Проте і їх варто згадати, бо кожна індивідуальна історія додає штрихів до цілісної картини 1930-х років.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Петро Нечипоренко
10.07.2023
У Радянському Союзі професія геофізика, так само, як і археолога чи полярника, була осяяна ореолом романтики, жаги до наукових відкриттів, мандрівок. Та й, зважаючи на її важливість для розвитку економіки держави, геофізики могли почуватися більш захищеними, ніж інші громадяни. Але теорія не завжди відповідає суворим реаліям доби. Особливо в тоталітарній державі, яка взяла курс на здійснення масових політичних репресій. Однією із безлічі жертв Великого терору став і Петро Кирилович Нечипоренко, геофізик, доктор геологічних наук, професор Київського державного університету, директор університетської Астрономічної обсерваторії.
Лекція про художника Михайла Бойчука для мешканців Херсона
06.07.2023
У рамках співпраці з проєктом «Вечори історії з Гончарівкою», започаткованим Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олеся Гончара, 5 липня 2023 року відбулась лекція старшого наукового співробітника НІМЗ «Биківнянські могили» Тамари Бойко. Цього разу зустріч була присвячена Михайлу Бойчуку – видатному художнику-новатору, педагогу, одному зі засновників Української академії мистецтв.