Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Новини
«Пам'ять заради життя»: онлайн-проєкт
30.01.2021
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» та Публічні бібліотеки Солом’янки започатковують у 2021 році та анонсують спільний онлайн-проєкт «Пам'ять заради життя». Невеличкий цикл лекцій буде присвячений неординарним особистостям, відомим і малознаним діячам української культури, які знайшли свій останній спочинок у Биківнянському лісі. У рамках цього проєкту організатори запрошують усіх охочих долучитися 2 лютого 2021 року до першої онлайн-лекції «Слово, обірване у Биківні». Лекторка: Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника, кандидат філологічних наук, авторка 5 монографій (з них 4 – у співавторстві).
Сторінками Биківнянського мартиролога: Аврам Сосенберг
25.01.2021
Трапляється так, що за дуже коротке життя людина встигає спробувати себе у різних професіях і відвідати чимало цікавих місцин. До 26 років Аврам Сосенберг попрацював і риболовом, і секретарем, і робітником заводу, став студентом київської юридичної школи, зацікавився есперанто (штучною мовою, створеною для кращого порозуміння між різними народами). Проте пошуки свого шляху, властиві молодим людям, викликали підозри в радянських спецслужб і призвели чоловіка до розстрільного вироку.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Василевський
15.01.2021
У 1937-1938 роках фактично жоден із громадян тодішнього СРСР не почувався у цілковитій безпеці. Щодня у пресі з’являлись повідомлення про т.зв. «ворогів народу», відбувалися збори трудових колективів на підтримку репресивних заходів, підприємствами і установами котилася хвиля звільнень можливих і потенційних «антирадянських елементів». Чорні воронки снували нічними вулицями міст і сіл, доправляючи у тюрми НКВС абсолютно різних людей – учителів, домогосподарок, чоботарів, акторів, залізничників, науковців тощо. Проте й перебування на відпочинку не гарантувало нікому спокою та затишку. Мовознавця Степана Василевського співробітники НКВС заарештували у вересні в сонячному Криму на базі «Буюрнус» (колишній маєток графів Стенбок-Ферморів, а за радянських часів – «Будинок відпочинку вчених»).
«Імена, викреслені з афіш». Нова виставка Заповідника
30.12.2020
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» звершив непростий 2020 рік підготовкою фотодокументальної виставки «Імена, викреслені з афіш», присвяченої репресованим діячам українського театрального мистецтва.
Шановні відвідувачі Заповідника та родичі репресованих!
21.12.2020
Інформуємо, що колектив НІМЗ "Биківнянські могили" надає безкоштовні консультації з пошуку відомостей про осіб, постраждалих під час масових політичних репресій 1930- х років. Ми завжди готові поділитися з вами інформацією, яка наявна в базі даних Заповідника. Якщо подібних свідчень у нас немає, ми порадимо, куди краще звернутися, а також допоможемо написати правильні запити до архівів. Звертайтесь до нас, будь ласка, по буднях з 10:00 – 17:00 за номером телефону (044) 253-03-55 або надсилайте лист на електронну пошту: bykivnya@gmail.com
Сторінками Биківнянського мартиролога: Дем’ян Володько
11.12.2020
На долю простого селянина Дем’яна Степановича Володько з села Товстий Ліс Іванківського району (нині села не існує, потрапило до зони відчуження) випали суворі випробування. У 1917 -1920 він мешкав в епіцентрі масових повстань проти радянської влади, що охопили Київщину, в 1921 – 1923 роках пережив масовий голод, який накрив Україну. Дем’яну Степановичу пощастило пройти через ці катаклізми й зберегти свою родину: дружину Пелагею Дмитрівну, дочок Анастасію і Софію та сина Івана. Але жорна Великого терору зім'яли його остаточно.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Тихін Цівун
04.12.2020
На початку 1930-х років Україну охопила хвиля селянських повстань, спрямованих проти колективізації та насаджування колгоспної системи. Проте цей народний спротив не був випадковим: йому передував антибільшовицький опір 1920-х рр. Попри те, що армія УНР зазнала поразки, селянство не планувало так легко здаватися і відповіло на воєнно-комуністичні методи продрозкладки повстанськими виступами. Особливо активними були мешканці Київщини, сильної своїми самостійницькими настроями. Зазим’я, Требухів, Літки, Бориспіль, Бровари, Плюти, Фастів – далеко неповний перелік населених пунктів, у яких діяли селянсько-повстанські загони. Про Бориспільський збройний виступ проти більшовиків 1920 року місцеві жителі досі переповідають легенди, згадуючи і відчайдушну боротьбу, і жорстоке придушення повстання червоноармійцями. Краєзнавці Борисполя стверджують, що дві третини міста було спалено більшовиками, а кожного п’ятого чоловіка розстріляно. За іншими учасниками співробітники НКВС прийшли у 1937-1938 роках... Ймовірним учасником Бориспільського повстання був заможний селянин Тихін Цівун, принаймні про це він засвідчив під час єдиного допиту від 22 квітня 1938 року.
Слухачі Академії молодих лідерів відвідали Биківню
30.11.2020
26 листопада 2020 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» взяв участь у заходах «Академії молодих лідерів польських організацій України», організованих Спілкою Поляків України.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Ганна Мудра
27.11.2020
Життя кожної людини розпочинається з її народження і закінчується смертю. Між цима визначальними датами – безліч подій, які навряд чи здатні відтворити так звані «анкетні дані». Та у спробі висвітлити персоналійну історію тих, хто промовляє до нас зі сторінок Биківнянського мартиролога лише своїми прізвищами й датами народження-смерті, має значення кожен віднайдений факт. Про долю української акторки Ганни Мудрої, яка на початку 1920-х років долучилась до творчої лабораторії Мистецького об’єднання «Березіль», розповідають не лише скупі відомості її анкети, а й протоколи допитів, які збереглися в архівах спецслужб.
У Заповіднику відслужили заупокійну літію
27.11.2020
26 листопада 2020 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» єпископ Згурівський Амвросій, вікарій Бориспільської єпархії, проректор з виховної роботи Київської духовної академії, та духовенство Бориспільської єпархії у присутності парафіян Зазимської православної громади відправили заупокійну літію за жертвами політичних репресій.