Фотоальбом
Конференції та презентації
Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»
24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».
Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».
3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Новини
Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 2)
06.05.2022
Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Костянтин Францеско
06.05.2022
У біографії Костянтина Еммануїловича Францеско змінювалися міста і професії. Але навряд чи скромний грек, прибувши до Російської імперії задля кращого життя, здогадувався, що його чекатиме доля багатьох співвітчизників, розстріляних у результаті проведення т.зв. «грецької операції НКВС». А його «провиною» в очах радянської влади стане просто факт самого походження чоловіка.
Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 1)
03.05.2022
Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Павло Шашко
28.04.2022
Будь-які факти біографії, побіжні знайомства навіть не самої людини, а колишніх членів її родини в СРСР могли стати приводом для переслідувань, арештів, знищення. І жодні професійні здобутки чи посадові вершини не гарантували захисту від пильного ока НКВС. Так, власне, сталося і з Павлом Івановичем Шашком – лікарем-хірургом, начальником управління підготовки медичних кадрів Наркомздоров’я УРСР.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Лідія Бендліна
25.04.2022
Життєвий шлях 44-річної Лідії Бендліної не був надто насичений подіями. Улюблена справа, родичі у Києві, приватні уроки для досить різного контингенту людей, народження поза межами СРСР – будь-що з цього переліку могло обірвати її життя у тоталітарній державі. Але радянська влада підставою для розстрілу визначила національне коріння Лідії Карлівни, застосувавши до мирного населення «етнічні чистки».
Поетичний флешмоб до Дня українського футуризму
21.04.2022
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянськімогили» з 2019 року виступає співорганізатором і партнером Українського видавництва «Смолоскип» у відзначенні неофіційного Дня українського футуризму. У зв’язку з обставинами воєнного часу у 2022 році вшанування репресованих письменників-футуристів відбулося у форматі поетичного флешмобу.
«Таємниці Биківнянського лісу»: онлайн-зустріч
19.04.2022
З нагоди Міжнародного дня пам'яток і визначних місць 18 квітня 2022 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» провів онлайн-захід «Таємниці Биківнянського лісу».
18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам'яток і визначних місць, а в Україні - День пам’яток історії та культури
18.04.2022
Внаслідок дій російської армії, на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури. Серед них церкви, мечеті, синагоги, театри, пам'ятники, бібліотеки, музеї. Понівечені цілі міста – Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь... Все що, ми так бережемо і любимо. Міністерство культури та інформаційної політики вже зафіксовано більше 200 епізодів воєнних злочинів рф проти культурної спадщини в Україні.
82 річниця Катиньського злочину
13.04.2022
13 квітня традиційно вшановують пам’ять жертв Катинського злочину. Саме в цей день у 1943 році вперше була оприлюднена інформація про масові поховання польських офіцерів, які після вступу військ СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 року опинилися в радянському полоні. 5 березня 1940 року за наказом очільника НКВС Л. Берії, підписаним Й. Сталіним, ухвалено рішення про їх розстріл. Крім офіцерів Польського війська, також були знищені представники інтелігенції, службовці та пересічні громадяни: вчителі, студенти, селяни… Майже 3500 громадян Другої Речі Посполитої з так званого «українського Катинського списку» спочивають у Биківнянському лісі.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Бай
12.04.2022
Польська операція НКВС, що здійснювалася відповідно до наказу № 00485 у 1937–1938 роках, була складовою політики Великого терору. Чисельність вбитої та відправленої до Гулагу польської діаспори за наказом № 00485 в УРСР сягнула 39 644 осіб. Серед репресованих поляків Києва опинився Степан Іванович Бай.