06.05.2022
Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах.
06.05.2022
У біографії Костянтина Еммануїловича Францеско змінювалися міста і професії. Але навряд чи скромний грек, прибувши до Російської імперії задля кращого життя, здогадувався, що його чекатиме доля багатьох співвітчизників, розстріляних у результаті проведення т.зв. «грецької операції НКВС». А його «провиною» в очах радянської влади стане просто факт самого походження чоловіка.
03.05.2022
Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах.
28.04.2022
Будь-які факти біографії, побіжні знайомства навіть не самої людини, а колишніх членів її родини в СРСР могли стати приводом для переслідувань, арештів, знищення. І жодні професійні здобутки чи посадові вершини не гарантували захисту від пильного ока НКВС. Так, власне, сталося і з Павлом Івановичем Шашком – лікарем-хірургом, начальником управління підготовки медичних кадрів Наркомздоров’я УРСР.
25.04.2022
Життєвий шлях 44-річної Лідії Бендліної не був надто насичений подіями. Улюблена справа, родичі у Києві, приватні уроки для досить різного контингенту людей, народження поза межами СРСР – будь-що з цього переліку могло обірвати її життя у тоталітарній державі. Але радянська влада підставою для розстрілу визначила національне коріння Лідії Карлівни, застосувавши до мирного населення «етнічні чистки».
21.04.2022
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянськімогили» з 2019 року виступає співорганізатором і партнером Українського видавництва «Смолоскип» у відзначенні неофіційного Дня українського футуризму. У зв’язку з обставинами воєнного часу у 2022 році вшанування репресованих письменників-футуристів відбулося у форматі поетичного флешмобу.
19.04.2022
З нагоди Міжнародного дня пам'яток і визначних місць 18 квітня 2022 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» провів онлайн-захід «Таємниці Биківнянського лісу».
18.04.2022
Внаслідок дій російської армії, на території нашої держави зруйновані численні пам’ятки архітектури. Серед них церкви, мечеті, синагоги, театри, пам'ятники, бібліотеки, музеї. Понівечені цілі міста – Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь... Все що, ми так бережемо і любимо. Міністерство культури та інформаційної політики вже зафіксовано більше 200 епізодів воєнних злочинів рф проти культурної спадщини в Україні.
13.04.2022
13 квітня традиційно вшановують пам’ять жертв Катинського злочину. Саме в цей день у 1943 році вперше була оприлюднена інформація про масові поховання польських офіцерів, які після вступу військ СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 року опинилися в радянському полоні. 5 березня 1940 року за наказом очільника НКВС Л. Берії, підписаним Й. Сталіним, ухвалено рішення про їх розстріл. Крім офіцерів Польського війська, також були знищені представники інтелігенції, службовці та пересічні громадяни: вчителі, студенти, селяни… Майже 3500 громадян Другої Речі Посполитої з так званого «українського Катинського списку» спочивають у Биківнянському лісі.
12.04.2022
Польська операція НКВС, що здійснювалася відповідно до наказу № 00485 у 1937–1938 роках, була складовою політики Великого терору. Чисельність вбитої та відправленої до Гулагу польської діаспори за наказом № 00485 в УРСР сягнула 39 644 осіб. Серед репресованих поляків Києва опинився Степан Іванович Бай.