Фотоальбом

Конференції та презентації

Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».

3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Новини

Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Бендюженко (Бен)

Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Бендюженко (Бен)

08.04.2022

«Добре запам’ятала, як мама ридала, коли батька вели до машини. А він їй тихо сказав: «Не плач. Я повернуся!» Більше ми його не бачили», — зі сльозами згадувала арешт батька, поета Степана Бендюженка, його донька Майя. В історії української літератури він залишився під псевдонімом Степан Бен і як автор єдиної прижиттєвої збірки “Солодкий світ”. Але розвинутися далі митцю завадив масовий терор, який розв'язала радянська влада проти українського населення у 1930-і роки.

Детальніше »

Сторінками Биківнянського мартиролога: Кирило Коршак

Сторінками Биківнянського мартиролога: Кирило Коршак

05.04.2022

Проголошувати ворожим усе, що пов‘язане з самобутністю нашого народу, його мовою, історією та культурою і знищувати Україну і українське під вигаданим приводом «тероризму» і «небезпеки для Великої держави»… Сьогодні ми знов бачимо, як ці принципи намагається втілювати наш сусід. Хіба є в цих діях щось нове? Хіба варто ще плекати якісь ілюзії з цього приводу? Відповіддю на ці запитання можуть бути долі тисяч і тисяч закатованих у роки Великого терору. Одним із них був Кирило Юхимович Коршак — музейник, археолог і літератор.

Детальніше »

Міністерство культури та інформаційної політики відкрило мультивалютний благодійний рахунок для підтримки культури та медіа в Україн

Міністерство культури та інформаційної політики відкрило мультивалютний благодійний рахунок для підтримки культури та медіа в Україн

04.04.2022

Благодійний рахунок за дорученням міністра вже відкрито Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Детальніше »

Новий онлайн-проєкт Заповідника

Новий онлайн-проєкт Заповідника

01.04.2022

У березні 2022 року Національний історико-меморіальний заповідник “Биківнянські могили” започаткував новий онлайн-проєкт “Документи свідчать”. Поштовхом для його створення стало послідовне використання росією наративів і міфологем часів Радянського Союзу, як до початку військової навали на Україну, так і під час.

Детальніше »

Сторінками Биківнянського мартиролога: Андрій Антоненко

Сторінками Биківнянського мартиролога: Андрій Антоненко

29.03.2022

Приватна власність на засоби виробництва зробила селянина селянином, але такий підхід не влаштовував ідеологів комунізму. В. Ленін називав селян дрібними «хазяйчиками», які не вірять в новий порядок, і на відміну від робітників, що нічого у революції не втрачали, «хазяйчикам», навіть дрібним, на його думку, було що втрачати. Отже, селянство закономірно перетворилося на "природного ворога комуни і комунізму". Більшовицькі лідери це розуміли, але у 1919 р. все ж таки спробували швидко запровадити в Україні радгоспи та комуни. У відповідь в Україні вибухнули масові селянські повстання.

Детальніше »

Участь у круглому столі “Культурний фронт як складова Перемоги”

Участь у круглому столі “Культурний фронт як складова Перемоги”

25.03.2022

24 березня 2022 року відбувся науковий круглий стіл “Культурний фронт як складова Перемоги”. Українські історики під час його роботи обговорили низку проблем: від досвіду Української революції (1917-1923 рр.) до літератури як засобу посилання смислів і коригування настроїв, візуалізації подій і культурних кодів у період ведення війни.

Детальніше »

Сторінками Биківнянського мартиролога: Борис Суслов

Сторінками Биківнянського мартиролога: Борис Суслов

25.03.2022

Опинившись сьогодні в епіцентрі світової історії, українці усвідомлюють велику місію, яку їм доводиться виконувати. Вона полягає не лише у звільненні рідної землі від російських загарбників, а і в необхідності розвінчати міфи, на які спирається держава-агресор, довести усьому світові, що проголошене нею правонаступництво радянського минулого полягає й у наслідуванні радянського наративу щодо існування держави в оточенні зовнішніх ворогів і у необхідності постійного відстеження ворогів внутрішніх.

Детальніше »

Участь у круглому столі “Особистість у формуванні російської імперської ідентичності:  історичний екскурс і сьогодення”

Участь у круглому столі “Особистість у формуванні російської імперської ідентичності: історичний екскурс і сьогодення”

23.03.2022

21 березня 2022 року відбувся науковий круглий стіл “Особистість у формуванні російської імперської ідентичності: історичний екскурс і сьогодення”. До обговорення було винесено низку питань, які стосувалися українських донацій і донаторів у Російській імперії, базових ознак російської національної ідентичності та їх трансформацій у радянську добу.

Детальніше »

ЮНЕСКО закликало росіян припинити руйнування культурних цінностей в Україні

ЮНЕСКО закликало росіян припинити руйнування культурних цінностей в Україні

22.03.2022

Відповідну декларацію 18 березня ухвалили на другому позачерговому засіданні Комітету з охорони культурної спадщини ЮНЕСКО. Згідно із текстом документу, росія повинна припинити будь-які форми пограбування, незаконного привласнення та вандалізму, спрямовані проти культурних цінностей, а також утримуватися від реквізиції рухомих культурних цінностей, що знаходяться в Україні. рф також закликали дотримуватися зобов’язань відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та ратифікувати Другий протокол до неї.

Детальніше »

Сторінками Биківнянського мартиролога: Дмитро Погорєлов

Сторінками Биківнянського мартиролога: Дмитро Погорєлов

21.03.2022

На початках Радянського Союзу есперанто називали “латиною пролетаріату”, використовуючи цю штучну мову для просування ідей світової революції. Проте у середині 1930-х років її було оголошено “мовою дрібної буржуазії і космополітів”, а знавців і перекладачів з есперанто — піддано репресіям. Коло українських есперантистів міжвоєнного періоду було невелике, і найвідоміші з них зазнали переслідування або знищення. Серед репресованих, що знайшли останній спочинок у Биківнянському лісі, опинився і поет-есперантист з Донеччини — Дмитро Іпатійович Погорєлов.

Детальніше »