Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянського мартиролога: Іван Яновський
16.04.2021
У грудні 1937 року в Радянському Союзі відзначали двадцяту річницю органів державної безпеки. Серед «досягнень», з якими чекісти прийшли до цієї події, виокремлювалась гучна справа «Буржуазно-націоналістичної антирадянської організації колишніх боротьбистів», за якою в УРСР репресували велику групу партійних і державних діячів. Одним із тих, кого заарештували внаслідок цієї справи, був директор Київського академічного театру опери та балету Іван Яновський.
У 81-у річницю Катиньського злочину в Биківні вшанували пам'ять загиблих
13.04.2021
13 квітня 2021 року на території Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 рр. відбулась церемонія покладання вінків у пам'ять 81-річниці Катиньської трагедії за участі представників Посольства Республіки Польща в Україні і співробітників Заповідника.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Люціан Михальський
12.04.2021
Відомий дисидент і дослідник сталінських репресій Микола Іванов в своїй книзі написав: «Під час Великого терору бути поляком в СРСР було приблизно те ж саме, що бути євреєм в гітлерівській Німеччині». Доля Люціана Михальського може служити яскравим прикладом правдивості цього порівняння.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау відвідав Биківню
09.04.2021
8 квітня 2021 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» відвідав міністр закордонних справ Республіки Польща ЗбіґнєвРау у супроводі Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцького та заступника Міністра закордонних справ України Василя Боднара.
«Вирок українському сміху»: онлайн-лекція
08.04.2021
У межах спільного проєкту Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Публічних бібліотек Солом’янки «Пам’ять заради життя» 7 квітня 2021 року відбулася онлайн-лекція заступника генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяни Шептицької «Вирок українському сміху».
Сторінками Биківнянського мартиролога: Віталій Чигирин
07.04.2021
Масовий терор 1937-1941 років охопив широкі верстви населення: від простого селянина до представників інтелігенції. Зазнав великих втрат і український літературний процес 1920-1930-х років. Деякі письменники, не витримавши тиску, вчиняли самогубство (наприклад, Микола Хвильовий), когось засуджено до виправних трудових таборів і заслано до віддалених просторів СРСР (Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович), інших – розстріляно. Серед останніх, за сфальсифікованим звинуваченням, опинився письменник Віталій Чигирин.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Федір Крижанівський
05.04.2021
Професор права, кооператор, відомий політичний та громадський діяч Федір Крижанівський належав до когорти найвідоміших київських адвокатів, але у 1930-і роки, як і багато його колег, став жертвою сталінського режиму.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Віктор Оліарський (Оліярський)
29.03.2021
Буває, що людина обирає собі професію змалечку: чи то за покликанням, чи то з необхідності швидко стати дорослим і заробляти на прожиття. Саме так сталося з Віктором Оліярським, який ще з дитинства почав працювати перукарем і присвятив цьому майже все своє свідоме життя, за винятком років служби в Російській імператорській армії і перебування в німецькому полоні.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Георгій Емірзіаді
26.03.2021
У демократичному світі дивує той факт, що людину можуть звинуватити й засудити на смерть за читання газет іншої країни чи іншою мовою, листування з родичами закордоном, або відвідування посольства. Та у добу Великого терору1937-1938 років це було щоденною практикою...
Сторінками Биківнянського мартиролога: архієпископ Костянтин (Костянтин Малюшкевич)
24.03.2021
У часи сталінського терору суттєво постраждала від переслідувань Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) як організація, що переймалася національною самосвідомістю українців, захищала й виборювала право проведення церковних служб народною мовою, будувалась на засадахнезалежності Української Церкви від будь-якої чужої церковної влади. Очевидно, що самостійність й національна зорієнтованість УАПЦ не могли не викликати агресії більшовиків, які приблизно з 1925 рокуузяли курс на знищення інституції. Політичні репресії, арешти й заслання священників, звинувачення у «петлюрівщині», а згодом і розстріли найвищих ієрархів призвели до того, що станом на 1938-1939 роки УАПЦ припинила своє існування. А першому митрополиту УАПЦ Василю Липківському та багатьом архієпископам Церкви судилась мученицька смерть у катівнях НКВС. З-поміж розстріляних у період Великого терору очільників УАПЦ опинився і відомий церковний діяч Костянтин Малюшкевич, вікарій Митрополита Василя (Липківського).