Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».

3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Фотогалереї

День пам’яті жертв політичних репресій – 2022 у Заповіднику

День пам’яті жертв політичних репресій – 2022 у Заповіднику

16.05.2022

15 травня 2022 року Україна традиційно вшанувала пам'ять жертв політичних репресій. У зв’язку з обставинами воєнного часу у державі не відбувалося масових урочистостей чи жалобних церемоній. Проте Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» з вдячністю приймав візити важливих гостей.

Переглянути галерею »

«Биківня свідчить». Онлайн-лекція для студентів НПУ ім. М. П. Драгоманова

«Биківня свідчить». Онлайн-лекція для студентів НПУ ім. М. П. Драгоманова

15.05.2022

14 травня 2022 року, напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька зустрілась зі студентами Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

Переглянути галерею »

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 4)

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 4)

13.05.2022

Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах. Фактична площа «об’єкту» складала 5,3 гектари. Територію обгородили високим суцільним дерев'яним парканом, за яким збудували спостережну вежу та будинок, встановили цілодобову озброєну охорону. Від Чернігівського шосе проклали кілька під’їзних доріг. Вантажівки ГАЗ-АА (у народі – «полуторки») ночами привозили тіла розстріляних на територію спецділянки. У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом. Проте Биківнянські могили – братські, але не безіменні.

Переглянути галерею »

Онлайн-зустріч із читачами Центральної районної бібліотеки ім. П. Загребельного у Києві

Онлайн-зустріч із читачами Центральної районної бібліотеки ім. П. Загребельного у Києві

12.05.2022

11 травня 2022 року відбулась зустріч заступника генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяни Шептицької із читачами ЦРБ ім. П. Загребельного Деснянського району м. Києва.

Переглянути галерею »

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 3)

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 3)

10.05.2022

Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах.

Переглянути галерею »

Лекторій Заповідника для школярів Кривого Рогу

Лекторій Заповідника для школярів Кривого Рогу

07.05.2022

3 та 4 травня 2022 року науковці Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" зустрілися у форматі онлайн з учнями Кривого Рогу.

Переглянути галерею »

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 2)

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 2)

06.05.2022

Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах. Фактична площа «об’єкту» складала 5,3 гектари. Територію обгородили високим суцільним дерев'яним парканом, за яким збудували спостережну вежу та будинок, встановили цілодобову озброєну охорону. Від Чернігівського шосе проклали кілька під’їзних доріг. Вантажівки ГАЗ-АА (у народі – «полуторки») ночами привозили тіла розстріляних на територію спецділянки. У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом. Проте Биківнянські могили – братські, але не безіменні.

Переглянути галерею »

Сторінками Биківнянського мартиролога: Костянтин Францеско

Сторінками Биківнянського мартиролога: Костянтин Францеско

05.05.2022

У біографії Костянтина Еммануїловича Францеско змінювалися міста і професії. Але навряд чи скромний грек, прибувши до Російської імперії задля кращого життя, здогадувався, що його чекатиме доля багатьох співвітчизників, розстріляних у результаті проведення т.зв. «грецької операції НКВС». А його «провиною» в очах радянської влади стане просто факт самого походження чоловіка.

Переглянути галерею »

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 1)

Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 1)

03.05.2022

Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах Биківнянського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах.

Переглянути галерею »

Сторінками Биківнянського мартиролога: Павло Шашко

Сторінками Биківнянського мартиролога: Павло Шашко

28.04.2022

Будь-які факти біографії, побіжні знайомства навіть не самої людини, а колишніх членів її родини в СРСР могли стати приводом для переслідувань, арештів, знищення. І жодні професійні здобутки чи посадові вершини не гарантували захисту від пильного ока НКВС. Так, власне, сталося і з Павлом Івановичем Шашком – лікарем-хірургом, начальником управління підготовки медичних кадрів Наркомздоров’я УРСР.

Переглянути галерею »