Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Фотогалереї

Сторінками Биківнянського мартиролога: Олександр Прокопенко

12.06.2020

У період Великого терору порушення прав людини в СРСР набуло величезних масштабів. Шлях до масових репресій по суті відкрили дві постанови ЦВК СРСР, опубліковані у радянській пресі 4 та 5 грудня 1934 року, – «Про порядок введення справ щодо підготовки або здійснення терористичних актів» та «Про внесення змін у діючі кримінально-процесуальні кодекси союзних республік». За чотири дні чинне законодавство СРСР доповнили так званими «каральними» змінами, а громадяни радянської держави опинилися віч-на-віч із могутньої тоталітарною машиною. На жаль, так само під знищення потрапив і цілий інститут тогочасної адвокатури – професіонали, які мали стояти на обороні прав і свобод людини. Серед репресованих у період Великого терору київських адвокатів варто згадати Олександра Марковича Прокопенка, одного із найдосвідченіших київських правників, члена Київської обласної колегії захисників.