Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Фотогалереї

Сторінками Биківнянського мартирологу: Федір Мазниченко

31.07.2020

У спробі осягнути долю людей, яким випало жити в період між двома світовими війнами, мимоволі дивуєшся їхній життєвій стійкості. Особливо потребували її ті, кого за радянської влади вважали «небажаним елементом суспільства». Підставою для цього могли стати так звані анкетні дані – походження із заможної родини, служба в царській армії, участь в антибільшовицькому повстанні тощо. Наявність у біографії цих та інших фактів призводила до переслідування людини – від позбавлення її виборчих прав до арештів і провадження кримінальної справи. Така доля спіткала і Федора Мазниченка – селянина з Київщини, якому судилося протягом майже двадцяти років виборювати своє право на щасливе родинне життя у власному домі, на власній землі – там, де народився і виріс.