Фотоальбом

Конференції та презентації

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»

11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

Детальніше »

Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)

8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.

Детальніше »

Фотогалереї

Сторінками Биківнянського мартиролога: Тихін Цівун

04.12.2020

На початку 1930-х років Україну охопила хвиля селянських повстань, спрямованих проти колективізації та насаджування колгоспної системи. Проте цей народний спротив не був випадковим: йому передував антибільшовицький опір 1920-х рр. Попри те, що армія УНР зазнала поразки, селянство не планувало так легко здаватися і відповіло на воєнно-комуністичні методи продрозкладки повстанськими виступами. Особливо активними були мешканці Київщини, сильної своїми самостійницькими настроями. Зазим’я, Требухів, Літки, Бориспіль, Бровари, Плюти, Фастів – далеко неповний перелік населених пунктів, у яких діяли селянсько-повстанські загони. Про Бориспільський збройний виступ проти більшовиків 1920 року місцеві жителі досі переповідають легенди, згадуючи і відчайдушну боротьбу, і жорстоке придушення повстання червоноармійцями. Краєзнавці Борисполя стверджують, що дві третини міста було спалено більшовиками, а кожного п’ятого чоловіка розстріляно. За іншими учасниками співробітники НКВС прийшли у 1937-1938 роках... Ймовірним учасником Бориспільського повстання був заможний селянин Тихін Цівун, принаймні про це він засвідчив під час єдиного допиту від 22 квітня 1938 року.