Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянського мартиролога: Дем’ян Володько
11.12.2020
На долю простого селянина Дем’яна Степановича Володько з села Товстий Ліс Іванківського району (нині села не існує, потрапило до зони відчуження) випали суворі випробування. У 1917 -1920 роках на Київщині розгорнулась гостра боротьба за владу, а територію області охопили масові повстання проти окупаційних радянських військ. До того у 1921 – 1923 роках Україну накрив масовий голод. Дем’яну Степановичу пощастило пройти через ці катаклізми, уціліти й зберегти свою родину: дружину Пелагею Дмитрівну, дочок Анастасію і Софію та сина Івана. Але жорна Великого терору зім'яли його остаточно.
