Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянського мартиролога: Віктор Врублевський
05.02.2021
Сучасна людина при слові «шпигун» миттєво згадує кадри кінофільмів чи літературні образи й переважно уявляє собі протистояння розвідок або полювання за якимись секретами. У тоталітарній державі шпигуноманія стає наріжним каменем її офіційної політики. Викриття міфічних шпигунів у купі з пошуком «ворогів народу», нетерпимістю до іншої думки, псевдоколективізмом і страхом перед владою не лише формують у суспільстві важкий психологічний клімат, а ставлять під загрозу життя кожного громадянина, якого репресивні спецслужби ладні запідозрити у будь-яких провинах. У СРСР шпигуноманія набула величезних розмірів, адже правляча еліта вважала, що країна оточена ворогами-капіталістами. Відтак, чимало мирних громадян потрапили під прес НКВС і втратили життя через вигадані звинувачення у шпигунстві. До цієї категорії потрапив директор неповної середньої російської школи міста Чорнобиль, учитель математики Віктор Едуардович Врублевський, якого співробітники НКВС звинуватили у розвідувальній діяльності на користь Польщі.
