Фотоальбом

Конференції та презентації

Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»

24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».

3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.

Детальніше »

Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору

21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.

Детальніше »

Фотогалереї

Сторінками Биківнянського мартиролога: Леоніла (Ніна) Заглада

22.12.2021

Доля обділила Леонілу (Ніну) Загладу родиною або нащадками, але рясно обдарувала інтелектом і науковою продуктивністю. Зокрема, вона встигла зробити величезний внесок у вивчення українського народного побуту, а її етнографічні розвідки і досі є взірцем та основою для сучасних дослідників. Сторінки праць, як і сторінки життя дослідниці, свідчать про її безмежну закоханість у традиційну українську культуру. І хоча у коліщата репресивної машини НКВС міг потрапити будь-хто, безвідносно до сповідуваної ідеології, активні намагання вивчати й розповідати про українські традиції і звичаї навряд чи могли в СРСР наприкінці 1930-х років залишитись безкарними.