Фотоальбом
Конференції та презентації
Відбулась презентація збірника «Биківня – від території смерті до місця пам’яті»
24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».
Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».
3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянського марртиролога: Костянтин Регаме
20.05.2022
Зберегти своє ім’я у майбутньому – мрія всіх митців, дотичних до творчої сфери життя. Костянтинові Регаме вдалося здійснити цю мрію завдяки своєму синові, який наслідував не лише родинне прізвище, а й батькове ім’я. Про трагічну долю батька, розстріляного у Києві в часи Великого терору, синові дізнатись не судилось. Висвітлення правди про події тих часів стало можливим лише у незалежній України – із розкриттям архівів радянських спецслужб.
