Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у міжнародній науковій конференції «Биківня – від території смерті до місця пам’яті».
3 вересня 2021 року в приміщенні Інституту історії України НАН України відбулась наукова конференція, присвячена 20-річчю заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Співорганізаторами заходу, крім Заповідника, виступили Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті та Галузевий державний архів Служби безпеки України. В роботі конференції, що проходила в змішаному форматі, взяли участь понад 40 науковців з різних міст України, а також Польщі.
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянського мартиролога: Лідія Бендліна
25.04.2022
Життєвий шлях 44-річної Лідії Бендліної не був надто насичений подіями. Улюблена справа, родичі у Києві, приватні уроки для досить різного контингенту людей, народження поза межами СРСР – будь-що з цього переліку могло обірвати її життя у тоталітарній державі. Але радянська влада підставою для розстрілу визначила національне коріння Лідії Карлівни, застосувавши до мирного населення «етнічні чистки».
Поетичний флешмоб до Дня українського футуризму
21.04.2022
Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» з 2019 року виступає співорганізатором і партнером Українського видавництва «Смолоскип» у відзначенні неофіційного Дня українського футуризму. У зв’язку з обставинами воєнного часу у 2022 році вшанування репресованих письменників-футуристів відбулося у форматі поетичного флешмобу.
«Таємниці Биківнянського лісу»: онлайн-зустріч
19.04.2022
З нагоди Міжнародного дня пам'яток і визначних місць 18 квітня 2022 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» провів онлайн-захід «Таємниці Биківнянського лісу».
82 річниця Катиньського злочину
13.04.2022
Пам’ять жертв Катинського злочину традиційно вшановують 13 квітня. Саме в цей день у 1943 році вперше була оприлюднена інформація про масові поховання польських офіцерів, які після вступу військ СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 року опинилися в радянському полоні. 5 березня 1940 року за наказом очільника НКВС Л. Берії, підписаним Й. Сталіним, ухвалено рішення про їх розстріл. Крім офіцерів Польського війська, також були знищені представники інтелігенції, службовці та пересічні громадяни: вчителі, студенти, селяни… Майже 3500 громадян Другої Речі Посполитої з так званого «українського Катинського списку» спочивають у Биківнянському лісі.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Бай
12.04.2022
Польська операція НКВС, що здійснювалася відповідно до наказу № 00485у 1937–1938 роках, була складовою політики Великого терору і унесла життя більше ніж 11 тисяч громадян СРСР. Серед репресованих поляків Києва опинився Степан Іванович Бай.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Степан Бендюженко (Бен)
08.04.2022
«Добре запам’ятала, як мама ридала, коли батька вели до машини. А він їй тихо сказав: «Не плач. Я повернуся!» Більше ми його не бачили», — зі сльозами згадувала арешт батька, поета Степана Бендюженка, його донька Майя. В історії української літератури він залишився під псевдонімом Степан Бен і як автор єдиної прижиттєвої збірки “Солодкий світ”. Але розвинутися далі митцю завадив масовий терор, який розв'язала радянська влада проти українського населення у 1930-і роки.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Кирило Коршак
05.04.2022
Проголошувати ворожим усе, що пов‘язане з самобутністю нашого народу, його мовою, історією та культурою і знищувати Україну і українське під вигаданим приводом «тероризму» і «небезпеки для Великої держави»… Сьогодні ми знов бачимо, як ці принципи намагається втілювати наш сусід. Хіба є в цих діях щось нове? Хіба варто ще плекати якісь ілюзії з цього приводу? Відповіддю на ці запитання можуть бути долі тисяч і тисяч закатованих у роки Великого терору. Одним із них був Кирило Юхимович Коршак — музейник, археолог і літератор.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Андрій Антоненко
29.03.2022
У Биківнянському некрополі є чимало селян-утікачів, яких на Київщині заарештовували органи НКВС. Після короткого «слідства» їх розстрілювали у київських тюрмах, а тіла вночі закопували у загальних могилах на території спеціальної ділянки НКВС УРСР. Власне таким селянином-утікачем був Андрій Омелянович Антоненко.
