Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянського мартиролога: Дем’ян Володько
11.12.2020
На долю простого селянина Дем’яна Степановича Володько з села Товстий Ліс Іванківського району (нині села не існує, потрапило до зони відчуження) випали суворі випробування. У 1917 -1920 роках на Київщині розгорнулась гостра боротьба за владу, а територію області охопили масові повстання проти окупаційних радянських військ. До того у 1921 – 1923 роках Україну накрив масовий голод. Дем’яну Степановичу пощастило пройти через ці катаклізми, уціліти й зберегти свою родину: дружину Пелагею Дмитрівну, дочок Анастасію і Софію та сина Івана. Але жорна Великого терору зім'яли його остаточно.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Тихін Цівун
04.12.2020
На початку 1930-х років Україну охопила хвиля селянських повстань, спрямованих проти колективізації та насаджування колгоспної системи. Проте цей народний спротив не був випадковим: йому передував антибільшовицький опір 1920-х рр. Попри те, що армія УНР зазнала поразки, селянство не планувало так легко здаватися і відповіло на воєнно-комуністичні методи продрозкладки повстанськими виступами. Особливо активними були мешканці Київщини, сильної своїми самостійницькими настроями. Зазим’я, Требухів, Літки, Бориспіль, Бровари, Плюти, Фастів – далеко неповний перелік населених пунктів, у яких діяли селянсько-повстанські загони. Про Бориспільський збройний виступ проти більшовиків 1920 року місцеві жителі досі переповідають легенди, згадуючи і відчайдушну боротьбу, і жорстоке придушення повстання червоноармійцями. Краєзнавці Борисполя стверджують, що дві третини міста було спалено більшовиками, а кожного п’ятого чоловіка розстріляно. За іншими учасниками співробітники НКВС прийшли у 1937-1938 роках... Ймовірним учасником Бориспільського повстання був заможний селянин Тихін Цівун, принаймні про це він засвідчив під час єдиного допиту від 22 квітня 1938 року.
Слухачі Академії молодого лідера відвідали Биківню
30.11.2020
26 листопада 2020 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» взяв участь у заходах «Академії молодих лідерів польських організацій України», організованих Спілкою Поляків України.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Ганна Мудра
27.11.2020
Життя кожної людини розпочинається з її народження і закінчується смертю. Між цима визначальними датами – безліч подій, які навряд чи здатні відтворити так звані «анкетні дані». Та у спробі висвітлити персоналійну історію тих, хто промовляє до нас зі сторінок Биківнянського мартиролога лише своїми прізвищами й датами народження-смерті, має значення кожен віднайдений факт. Про долю української акторки Ганни Мудрої, яка на початку 1920-х років долучилась до творчої лабораторії Мистецького об’єднання «Березіль», розповідають не лише скупі відомості її анкети, а й протоколи допитів, які збереглися в архівах спецслужб.
У Заповіднику відслужили заупокійну літію
27.11.2020
26 листопада 2020 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» єпископ Згурівський Амвросій, вікарій Бориспільської єпархії, проректор з виховної роботи Київської духовної академії, та духовенство Бориспільської єпархії у присутності парафіян Зазимської православної громади відправили заупокійну літію за жертвами політичних репресій.
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій 80-м роковинам Катиньської трагедії
23.11.2020
20 листопада 2020 року відбулась ІІ Міжнародна наукова-практична конференція «Місця/місце пам’яті в польсько-українському діалозі порозуміння».
Лекція про репресованих правників у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого
19.11.2020
19 листопада 2020 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась лекція ученого секретаря Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»ВалеріяФілімоніхіна. Зустріч із працівниками й читачами бібліотеки була присвячена репресованим київським правникам, похованим на території Заповідника.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Володимир Андрієвський
18.11.2020
Володимиру Андрієвському і дійсно не було за що любити «владу робітників і селян», бо спочатку вона в нього, селянина, забрала усе майно, потім – свободу, а згодом і життя. Та чи був він «ворогом народу»? Чи заслуговував на розстрільний вирок? На прикладі його архівно-кримінальної справи добре видно, як на практиці ставилась держава робітників і селян до тих, кого декларувала своїм господарем.
Заповідник відвідала знімальна група українсько-німецького освітнього проєкту
13.11.2020
12 листопада 2020 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відвідали представники громадської організації «Німецько-український форум» («Deutsch-UkrainischesForume.V.»). Гості з Німеччини знайомились з історією Биківнянських поховань, проводили фото та відеозйомку для українсько-німецького освітнього проєкту.
Сторінками Биківнянськогомартиролога: Юхим Калішевський
10.11.2020
Фашизм – радикальна авторитарна політична ідеологія, характерними рисами якої є культ сильної особистості, мілітаризм, тоталітаризм та ідея постійної війни й панування. Таке визначення має цей терміну сучасній науці. Та чи може людина, яка присвятила себе служінню людям та Богу, бути членом фашистської організації і «перейматися ідеями фашизму» у своєму житті? Більшість із нас скаже, що ні. І це логічно. Та співробітники НКВС у далекому від нас 1937 році «вірили», що архієпископ Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) є членом контрреволюційної церковно-фашистської організації. Принаймні саме таке звинувачення отримав від радянських спецслужб Юхим Аврамович Калішевський.