Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Фотогалереї
Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2020 (Частина 1)
11.05.2020
Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого упродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в'язницях. Офіційно створена 20 березня 1937 року після рішення Президії Київської міської ради про відвід та відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталах БиківнянПроте Биківнянські могили – братські, але не безіменні.ського лісу. Деталі цього рішення містились у т.зв. «таємній частині», яку історики ще шукають в архівах. Проте Биківнянські могили – братські, але не безіменні.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Ян Ізошар
08.05.2020
У понеділок 3 січня 1938 року дружина і діти Яна Карловича Ізошара, напевно, збирались привітати главу сімейства з днем народження. Але на світанку в двері квартири 12 по вулиці Паньківській у Києві постукали люди у формі НКВС. Більше родина Яна Карловича не бачила і довгі двадцять років про його подальшу долю не знала нічого. А коли у 1957 році дружину нарешті сповістили, ця офіційна інформація мала небагато спільного з правдою. Дійсні обставини смерті Яна Ізошара були зовсім іншими.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Марко Віленський
06.05.2020
Марко Григорович Віленський належав до плеяди найбільш шанованих київських адвокатів, які набули професійного досвіду ще до більшовицького перевороту 1917р. Відомо, Марко Григорович брав участь у низці гучних всеросійських судових процесів, зокрема, з 1903 до 1919 року як адвокат долучався до таких відомих справ, як «Кишинівський погром», «Київської Ради робітничих депутатів», Кренцберга та «справи Бейліса».
Сторінками Биківнянського мартиролога: Микола Гаєвий
30.04.2020
«Гайовий М.К. помічен у розкладницькій роботі, спрямованій на підрив колгоспного ладу, не вірить у стійкість і міць Радвлади і жде повернення старого. Людина небезпечна, яка потрібує ізоляції від суспільства», – таку характеристику підготували на Миколу Гайового (Гаєвого – у документах справи) у Заворицькій сільській раді 16 жовтня 1937 року.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Тарас Мітулинський
28.04.2020
Політичні репресії сталінського режиму завадили багатьом українським діячам реалізувати свій талант, здібності та сили на користь власного народу. Комуністична система не жаліла нікого,руйнуючи долінавіть тих, хто сумлінно допомагав утвердитись радянській владі в Україні або працював на неї. Серед таких постатей опинився і маловідомий громадськості, колишній голова Київської міської ради – Тарас Спиридонович Мітулінський.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Едуард Лінчевський
24.04.2020
У 1917 році Російською імперією пройшла хвиля революційних потрясінь і у свідомості великої кількості людей оселилась ідея нового життя – вільного від експлуатації та експлуататорів. На практиці ж обіцяний «рай» втілювався жорсткими методами, зокрема конфіскацією майна та позбавленням прав окремих категорій громадян задля досягнення соціальної рівності.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Федір Лазарчик-Буряк
21.04.2020
Влада СРСР любила виголошувати гасла про дружбу народів, але на практиці керівництво країни підозрювало представників інших національностей у нелояльності, шпигунстві, диверсіях та інших зловорожих намірах. Відтак, у період Великого терору НКВС організував і провів серію т.зв. «операцій за національними лініями», під які потрапити різні люди, деякі просто по факту свого народження на тій чи іншій території. Однією з потужних і кількісних за цифрою жертв вважається «польська операція НКВС», проведення якої було започатковано оперативним наказом НКВС СРСР № 00485 від 11.08.1937 р. Одним із репресованих за цим наказом був і Федір Лазарчик-Буряк – селянин, мешканець УРСР, поляк за походженням.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Генрі Тарло
17.04.2020
На початку ХХ століття, у буремні роки військового протистояння імперій і народів, єврейський хлопчик Генрі Тарло із варшавського передмістя Прага мріяв про театр. І театр прийшов у його життя й покликав служити сцені – до останнього подиху, як і належить справжньому акторові.
Сторінками Биківнянського мартиролога:Іван Кривоніс
15.04.2020
«... З усіх цінних капіталів, наявних у світі, найціннішим і найвирішальнішим капіталом є люди…». Саме так говорив Й. Сталін у своєму виступі 4 травня 1935 року. Але чи насправді радянська влада цінувала неординарних людей, людей, які мислили і могли відстоювати свої думки? Відповіддю на це запитання є Великий терор 1937-1938 років. Проте репресії сталінського режиму не припинились у 1938 році, а як постійна ознака більшовицької влади тривали й далі. У1941 році в криваві жорна потрапив і вчитель Іван Кривоніс.
У Заповіднику відбувся захід до 80-их роковин Катиньської трагедії
13.04.2020
13 квітня 2020 року на території Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 рр. відбулась церемонія в пам'ять 80-річниці Катиньської трагедії за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща Бартоша Ціхоцького, заступника Міністра закордонних справ України Василя Боднара, заступника Керівника Головного управління з питань зовнішньої політики Офісу Президента України Олександра Ірхіна, Генерального директора НІМЗ "Биківнянські могили" Богдана Біляшівського і представників Посольства Польщі в Україні.