04.11.2020
Панас Петрович Любченко свого часу належав до найвпливовіших управлінців і партійних діячів УРСР. На його відповідальності й проведена примусова колективізація, й конфіскація збіжжя в селян, що призвело до Голодомору 1932-1933 років, і полум’яні виступи у ролі громадського обвинувача на процесі СВУ. Прекрасну адміністративну кар’єру П. Любченка по суті перервав молох масових репресій, що набирав обертів, і його самогубство через страх бути звинуваченим у керуванні т.зв. українською націоналістичною контрреволюційною організацією. І якщо Панас Петрович разом із дружиною Марією Крупеник, яку Любенко сам і застрелив, уникли тортур у сталінських катівнях, то інші члени родини розділили долю десятків тисяч звичайних громадян, знищених у період Великого терору. Не оминула трагічної загибелі й дружина брата – Софія Москалець-Любченко, медик за фахом.
02.11.2020
30 жовтня 2020 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» спільно з Центральною бібліотекою ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва провели онлайн-захід, присвячений пам’яті видатного українського художника Михайла Бойчука та репресованих «бойчукістів».
02.11.2020
30 жовтня 2020 року у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась лекція «Індивідуальні трагедії як складова історії Великого терору. Доля родини Липківських» з циклу просвітницьких лекцій Заповідника.
28.10.2020
Письменник, критик і перекладач Майк Йогансен запам’ятався сучасникам як чоловік із прекрасним почуттям гумору, великий інтелектуал, тонкий знавець європейської культури і загалом харизматична особистість. У нього закохувались жінки Харкова й не лише, від його гострого слова потерпали графомани, а російський поет-футурист Володимир Маяковський, зазнавши ганебної поразки у більярд, був змушений лізти під стіл. Етнічний німець, що на початках своєї літературної кар’єри писав російською, Майк Йогансен свідомо обрав українськість – як власну ідентичність, мову, шлях, долю…
21.10.2020
20 жовтня 2020 року в Малій залі виставковій Національного історико-архітектурного музея «Київська фортеця» відбулося відкриття фотодокументальної виставки «Перерваний урок». Виставка, яка є спільним проектом Заповідника та Українського інституту національної пам’яті, висвітлює долі репресованих освітян України, знищених упродовж 1937-1939 рр. у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.
16.10.2020
Словесна еквілібристика тягнулась увесь єдиний допит поета-футуриста Миколи Скуби. Проте ані заперечення ним будь-якої своєї провини, включно з тероризмом, ані відсутність речових та інших доказів не завадили співробітникам НКВС позбавити життя молодого автора, який до свого 30-річчя не дожив кілька місяців.
12.10.2020
У неділю 11 жовтня 2020 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда разом з дружиною Агатою Корнхаусер-Дудою відвідав Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» в рамках офіційного триденного візиту в Україну. Державу Україна представляв Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
09.10.2020
Триває плідна співпраця Заповідника із провідними бібліотечними установами України та Києва. 8 жовтня 2020 року перед співробітниками й читачами Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого виступила з лекцією заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька.
08.10.2020
7 жовтня 2020 року науковці Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» прочитали цикл лекцій для учнів 10-11 класів Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1. Зі школярами та вчителями м. Бровари зустрілись заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька та учений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін.
06.10.2020
Петро Синицький представляв те особливе коло українських родин, що підтримували національну культуру, освіту, науку, церкву не лише власним прикладом і активною участю, а й глибиною власної кишені. Його брат – Максим Синицький був членом Української Центральної Ради, а також адміністративним керівником і засновником видавництва «Час», одного із найбільших київських видавництв початку ХХ століття. Петро ж Синицький так само жваво долучився до української революції 1917 – 1921 років і допомагав у становленні української держави.