Фотоальбом
Конференції та презентації
Науковці Заповідника взяли участь у конференції, присвяченій Великому терору
21-22 червня 2018 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась Міжнародна наукова конференція «Великий терор 1937-1938 р.: філософія й інструменталізація, жертви й виконавці, осмислення й історична пам'ять». Вона об’єднала науковців з різних місті України (Київ, Одеса, Миколаїв, Рівне, Полтава), а також Литви. У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, науковий співробітник Микола Бривко.
Відкриття виставки «Биківня – територія пам’яті»
11 січня 2017 року у приміщенні Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» відбулося урочисте відкриття фотодокументальної виставки «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.
Науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму» (до 15-річчя заснування Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»)
8 грудня 2016 року відбулась науково-практична конференція «Биківнянська трагедія в контексті злочинів тоталітарного режиму». Спільний захід Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського інституту національної пам’яті, Київського національного університету імені Тараса Шевченка об’єднав науковців та громадських діячів України та Польщі.
Фотогалереї
Сторінками Биківнянськогомартиролога: Софія Москалець-Любченко
04.11.2020
Панас Петрович Любченко свого часу належав до найвпливовіших управлінців і партійних діячів УРСР. На його відповідальності й проведена примусова колективізація, й конфіскація збіжжя в селян, що призвело до Голодомору 1932-1933 років, і полум’яні виступи у ролі громадського обвинувача на процесі СВУ. Прекрасну адміністративну кар’єру П. Любченка по суті перервав молох масових репресій, що набирав обертів, і його самогубство через страх бути звинуваченим у керуванні т.зв. українською націоналістичною контрреволюційною організацією. І якщо Панас Петрович разом із дружиною Марією Крупеник, яку Любенко сам і застрелив, уникли тортур у сталінських катівнях, то інші члени родини розділили долю десятків тисяч звичайних громадян, знищених у період Великого терору. Не оминула трагічної загибелі й дружина брата – Софія Москалець-Любченко, медик за фахом.
Онлайн-захід пам’яті Михайла Бойчука та репресованих «бойчукістів»
02.11.2020
30 жовтня 2020 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» спільно з Центральною бібліотекою ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва провели онлайн-захід, присвячений пам’яті видатного українського художника Михайла Бойчука та репресованих «бойчукістів».
Триває співпраця Заповідника з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого
02.11.2020
30 жовтня 2020 року у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулась лекція «Індивідуальні трагедії як складова історії Великого терору. Доля родини Липківських» з циклу просвітницьких лекцій Заповідника.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Майк Йогансен
28.10.2020
Письменник, критик і перекладач Майк Йогансен запам’ятався сучасникам як чоловік із прекрасним почуттям гумору, великий інтелектуал, тонкий знавець європейської культури і загалом харизматична особистість. У нього закохувались жінки Харкова й не лише, від його гострого слова потерпали графомани, а російський поет-футурист Володимир Маяковський, зазнавши ганебної поразки у більярд, був змушений лізти під стіл. Етнічний німець, що на початках своєї літературної кар’єри писав російською, Майк Йогансен свідомо обрав українськість – як власну ідентичність, мову, шлях, долю…
Виставку «Перерваний урок» відкрито для киян і гостей міста
21.10.2020
20 жовтня 2020 року в Малій залі виставковій Національного історико-архітектурного музея «Київська фортеця» відбулося відкриття фотодокументальної виставки «Перерваний урок». Виставка, яка є спільним проектом Заповідника та Українського інституту національної пам’яті, висвітлює долі репресованих освітян України, знищених упродовж 1937-1939 рр. у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Микола Скуба
16.10.2020
Словесна еквілібристика тягнулась увесь єдиний допит поета-футуриста Миколи Скуби. Проте ані заперечення ним будь-якої своєї провини, включно з тероризмом, ані відсутність речових та інших доказів не завадили співробітникам НКВС позбавити життя молодого автора, який до свого 30-річчя не дожив кілька місяців.
Президент Республіки Польща Анджей Дуда вшанував пам'ять жертв тоталітаризму у Биківні
12.10.2020
У неділю 11 жовтня 2020 року Президент Республіки Польща Анджей Дуда разом з дружиною Агатою Корнхаусер-Дудою відвідав Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» в рамках офіційного триденного візиту в Україну. Державу Україна представляв Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
Лекція у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого
09.10.2020
Триває плідна співпраця Заповідника із провідними бібліотечними установами України та Києва. 8 жовтня 2020 року перед співробітниками й читачами Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого виступила з лекцією заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька.
Лекторій Заповідника «Забуттю не підлягає!» у Броварах
08.10.2020
7 жовтня 2020 року науковці Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» прочитали цикл лекцій для учнів 10-11 класів Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1. Зі школярами та вчителями м. Бровари зустрілись заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька та учений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін.
Сторінками Биківнянського мартиролога: Петро Синицький
06.10.2020
Петро Синицький представляв те особливе коло українських родин, що підтримували національну культуру, освіту, науку, церкву не лише власним прикладом і активною участю, а й глибиною власної кишені. Його брат – Максим Синицький був членом Української Центральної Ради, а також адміністративним керівником і засновником видавництва «Час», одного із найбільших київських видавництв початку ХХ століття. Петро ж Синицький так само жваво долучився до української революції 1917 – 1921 років і допомагав у становленні української держави.